Поминали Пелиха, порвали два баяни

15-го серпня 2009 року в місті Біла Церква, що за 80 кілометрів від Києва, на аеродромі Чайка відбувся поп-рок фестиваль Гніздо-2009. Шостий за рахунком, він був присвячений пам'яті журналіста Ігоря Пелиха.

У мене є два враження. Погане і дуже погане. Почну з першого.

Чому наші українські поп-рок гурти не лише грають однакову музику, але ще й співають однаковими голосами? Єдині, хто на слух відрізнявся від інших  - це хедлайнер Тартак. Я розумію, що сам стиль музики, так би мовити, зобов'язує. Але суцільний потік пригнобленого виття під електрогітари не передає ніякої енергії та драйву.

А тепер друге.

Більшість прийшла/приїхала на фест потусити. Бахнути алкоголю та пострибати у натовпі під голосну музику. А тепер уявіть собі, як цей п'яний спітнілий оглушений натовп весело скандує "Пе! Лих! Пе! Лих! Пе! Лих!". Не знаю, кому як, мені стало моторошно.